Палаццо Дукале

Герцогська резиденція сім'ї Фарнезе, зручна всередині і приваблива зовні, була побудована на тому місці, де раніше стояв старовинний замок епохи Сфорца.

Початок будівництва датується 1561 роком. Його центральну частину звели за проектом архітектора Джакомо да Віньола. Але незабаром палац став занадто скромним, і в кінці 16 - на початку 17 століття Сімоне Москіно і Джироламо Райнальді додали по кутах старої будівлі бічні прибудови.

Через століття будівля зазнала значних змін, коли роботи велися під керівництвом Фердінандо Біббі. Після закінчення реконструкцій, герцогський палац прийняв свій відомий всьому світу класичний вид, а його фасад був пофарбований в традиційний для Парми колір охри.

Також палац був істотно перебудований французьким архітектором Петіто в 1767 році. Але найбільша зміна полягала в тому, що він прибрав дві великі зовнішні сходи і фонтан, спроектований Боськоло в кінці шістнадцятого століття.

У будівлі в даний час знаходиться відділення карабінерів.

Над інтер'єром кімнат першого поверху працювали в різний час. Наприклад, у вісімнадцятому столітті головний зал, названий Залом птахів, був прикрашений розписом і ліпниною, на яких зображені 204 вида птахів. Це була майстерня і тонка робота Беніньо Боссі.

Оформленням ще одного залу - Залом поцілунків, займалися Джироламо Мірола і Якопо Дзангуіді приблизно в 1570-1573 роках. Зал кохання був розроблений Агостіно Карраччі в 1602 році і був завершений Карло Чіньяні в кінці сімнадцятого століття. А в правому крилі палацу знаходиться Зал легенд, на стінах якого Джованні Баттіста Тротті втілив міфи про чарівниці Цирцеї (1604 і 1619 рр.).